Прядиво Дивне

В багрянім желе
надлиманного вечора
грузне душа
як оса
в полуничному джемі...
В прянім повітрі степів
вже не дихаєш,
тихо вмираєш
щоб народитися
в спальнім мішку
льодового готелю
в прядиві дивному снів,
що так швидко минули