Спогади. укр

Василь Ганжар
 ЛАУРЕАТЫ ФОНДА ВС МОЛОДЫМ

 ВАСИЛЬ ГАНЖАР-ПЕРВОЕ МЕСТО В ТЕМАТИЧЕСКОМ КОНКУРСЕ "МЫ-ПРЕЕМНИКИ ТАРАСА" ФОНДА "ВЕЛИКИЙ СТРАННИК - МОЛОДЫМ"

Проходять днi.Лiта минають.
Стежки травою заростають.
Як сон, в дитинствi в нас було
Оте украЇнське село.
Нас кинула далеко доля.
ЧужiЇ люди всi навколо.
А рiдноЇ не чути мови.
I тiльки iнодi в душi
Спливають спогади,розмови,
Та зарифмуються вiршi.
Та не сумуй, моя небого.
Таке життя.А що до того
Що рiдна мова не звучить
Так ця вина на нас лежить.
Бо ж ми самi такими стали,
СвоЇ пiснi позабували.
Та не подумали якраз,
Якi утрати це для нас.
Життя iде.Однi турботи.
Ми все чекаємо нагоди.
Мабуть даремно.Все пройшло.
Що сiяли, те не зiйшло.
Нема зерна, а навпаки-
Один осот та будяки.
... I заростають всi стежки.