обними меня

Варвара Котен
обними меня
странно
право
вот так
вдруг
у рук
твоих
просить это
обними меня
в бою
я боюсь
входа/выхода
нет
да
просто
стою на пороге
чужого
лета
обними меня
как в первый/последний
раз
второго
такого
случая
не представится
обними меня
запах
твоих волос
сейчас
по моим
простыням
разбросается
обними меня
пока
я
хозяйка
сна
и вольна
тобою
командовать
обними меня
глазами
плачУ/плАчу
с утра
буду
нашу
встречу
сама
себе
узелками
стихами
завязывать

обними меня