Орфею

Иннокентий Флик
Збери мене по краплям.
Я тут, і там, деінде
Літаю.
Я вода розплескана по краю.
Тут озеро, там річка, там болота,
Лякливо-сиротливая голота.
Там дощ холодний, а там літній теплий,
Там море Чорне, а там Біле.
Є ще Червоне, Жовте, Мертве.
Я скрізь живу, де є вода,
Я – водяна,
Я – водяна твоя царівна,
Ти – лебідь мій,
Мій поклик і натхнення,
Моє кохання і моє імення.
Збери мене по краплям,
Я літаю.
Я – пара водяная твого чаю,
Диво-вино, настойка з конопель,
Усе, що тебе живить й надихає,
Усе, що любиш ти, там я літаю.
Живу в тобі, твоя є Жива
(Ти – Велес мій, мій сонячний, єдиний),
Твоя душа, і дерево, і звір,
І погляд вічності, і мить оргазму,
Я – органза твого екстазу.
Я – там, де ти, я є тобою,
Я – подих твій, о мій КорОлю.
Я та, кого ти кликав іздалеку,
Коли ти плутав літери і Ехо,
Коли дивився в небокрай, шукав,
Не міг знайти, питався
У Місяця і Сонця, Вітра, Долі.
Я – подих твій, я є тобою.
Збери мене по краплям.
Я літаю.
Весь час шепочу, скрізь
твоє імення Фео,
Володар дум моїх таємних.
О Фео, будь моїм благаю.
Для тебе, біля тебе я літаю.
Не можу зупинитись
Ні на мить,
Шепочу Фео, Фео, Фео.
Ця пісня не закінчиться ніколи.
Читатимеш до ранку безупину.
Я – погляд твій, я - ласка,
Я – єдина.
Збери мене по краплям.
Я літаю.
О Фео, будь моїм, моїм,
Благаю.
Хочу бути з тобою,
Хочу бути тобою,
Хочу бути...