* * *
Зламане сонце не гріє душу....
В серці розбився ліхтар і так темно....
В очах твоїх потонути я мусив...?
В очах твоїх потонув я даремно...?
Не зігріває... шукаю долоні....
Щоб цілувати безтями губами....
Щоб опинитись в новому полоні....
Жити новими барвистими снами....
Тільки крізь сни роздивитись те небо...
Де на розірваній хмарі обличчя..........
І закричати у тишу: „не треба”.........
Бути похованим темною ніччю......
Дощик співає... стихаючі крики.....
Стуками серця проймає кімнату..........
Музика крапель несе мені ліки........
Чи допоможуть вони хочу знати....
Лагідна пісня тремтить і шепоче....
Слабко до зірок пурпуру торкаюсь...
Тепле щось душу по шрамах лоскоче...
Та все одно від тепла відвертаюсь........