Моєї ніжної руки
Тонкий, прозорий тихий порух
Ти не помітиш із ріки
Ти там, на дні тамуєш подих
Тебе взяли бліді піски,
І плеса блиск - твоє світило,
І сльози капають гіркі
У мовчазну твою могилу.
Я теж сиджу, як мрець, на дні
Повітряного океану.
Тенета суму крижані
Мене огортують туманом.
Без тебе я - лиш тінь дощу,
Що хмара відіб'є на води.
Невпинним пензелем плачу
Зітре мою колишню вроду.
Я крок ступлю, і полечу..
Межа прозора сколихнеться.
Твоє ім'я, що прокричу,
Моїм відлунням обізветься...