Ми залік пишемо, а я локшини хочу,
Гортаю лекції, уп'явши в парту очі,
А перед поглядом не схеми Батьківщини,
А запашна, гаряча мамина локшина.
І запитання – промисловість харчова,
А в мене обертом іде вже голова!
Порожній аркуш, а сиджу я вже годину!
Ти мене з розуму звела, моя локшина!
І врешті-решт тепер я зайвий клопіт маю,
Я тему цю уже детальніше вивчаю,
Щоб здати „хвіст”. Та мені байдуже. Причина?
Нарешті я отримала свою локшину!