Страчена весна
Аскет Несовершенный
Повернешся до мене... ніколи.
Хоч навіки для тебе чужий,
Увійду на смарагдове поле,
Та зберу квіт смарагдових мрій.
Стіни щастя із сірої цегли
Побудую колись уві сні,
І букет не із квітів померлих
Принесу на могилу тобі.
Date 6.02.05
© Copyright:
Аскет Несовершенный
, 2006
Свидетельство о публикации №106010100275