Скажи мені, чи є ти, чи нема.
Маленький натяк дай мені на себе.
Чи, може, сподіваюсь я дарма,
Або зневірилась дарма, знайшовши небо.
А в ньому бачу очі не твої,
Такі блакитні, навіть не повірю.
Здається, рідні, майже як свої,
Та так далеко. Відстань не відмірю.
Оце чекання гірше над усе.
Стомилась прислуховуватись – марно!
Нехай негайно вітер принесе
Від тебе відповідь, блакитну й гарну.
29.12.2000 г.