Якщо ти пройдеш
Крізь схили, крізь світання, крізь море, крізь місячне сяйво,
Крізь долю, крізь справжнє кохання,
Крізь щастя, перше й останнє,
Можливо, там, де твоє життя не мине,
Бо нічому буде минати,
Ти знайдеш мене...
І зможеш вітати...
Свій день розпочати,
Нової ери день...
Ти зможеш встати,
Знову дійсно встати,
І знайдеш себе, розумієш, себе...
Якщо ти пройдеш,
І надію свою пронесеш
Крізь усі нездійсненні сподівання,
Сумніви й вагання,
Твої невдалі мрії,
Такі чисті й красиві,
Свої очі вродливі,
Де немає тебе... не мене...
Розумієш, все буде не так,
Якщо я прийду,
Сама прийду,
І де ти, збагну...
Ти маєш згадати,
Новий день почати,
Життя перестати,
Де усе не так,
Надію навчати
Реальністю стати,
Розумієш, устати!!!
Себе упізнати!
А я буду чекати...
Чекати... отак...