Чаклунка

Александр Донец
Твої губи солодкі до нестями бентежать
Твої чари дівочі мені сну не дають
Ти моя таємниця мої муки і радість
І думки всі про тебе вже життя не дають

Нас кохання як море обіймає нас що ночі
Я благаю від болю відпусти, відпусти
Та твої сині очі у полоні тримають
І звільнитись від тебе вже нема більше сил

Моя люба чаклунка моє щастя кохане
Твоє серце належить не мені не мені
Тільки ніч зоряниця все заміняє довкола
Тільки в ночі кохана ти належиш мені

Як же жити не знаю я кохання благаю
Поможи дай же сили научи підкажи
Що робити с собою коли разом с тобою
Як сховать таємницю и з ума не зійти

Твої очі твої губи моє щастя мої муки
До нестями тебе я кохаю
Тільки зорі тільки місяць таємницю нашу знають
Що з коханням робити не знаю

Знову руки мої твої руки тримають
Тільки зорі и місяць про кохання те знають
Ти чаклунка в ночі знов належиш мені
Може сплю я и все це вже сниться мені.