Неспокйна
Мирмар
Мені тривога роз"їдає душу,
Я кличу Бога, я так мушу,
З петель зриває моє серце,
Я так благаю, Боже, хай це все минеться!
Я бачу сонце, хлище вітер,
Мені в лице сміються діти,
Ці їхні радощі мене вгамують,
Я піднесу свою журбу і поцілую.
© Copyright:
Мирмар
, 2005
Свидетельство о публикации №105062301364