І знову так дивно...
читала вірші...
вони всі тобою насичені наскрізь.
І знову так дивно...
писала вірші...
і знову герої ті ж самі.
По колу історій,
по колу фантазій,
навколо чудове несправжнє життя,
несправжнього неба несправжні хмарини
несправжнього дощику сумні краплини,
несправжнього сонця яскраве проміння
так лагідно сяє в несправжню годину...