Ти сидиш сидиш и дивишся у шибку
Свого старого вікна
Ти чекаєш коли він з зупинки вийде
І знов настане весна
І твої очі усміхнуться
Бо ти для нього саме та
Ні ти не хочеш схаменутись
Від цього неземного сна
На клубмі швидко розквітають квіти
Ті що ти бачила в снах
І ти не знаєш де себе тепер подіти
В безмежжі різних наснаг
Для тебе світ не існує
Є тільки ти і є він
Коханням спрагу тамуєш
Кохання ти чуєш дзвін...
21.12.2003