Тобі знайомі почуття?
Самотності:
Самотність...чи існує в світі
Щось ще, чого не обминути?
І серце крається без втіхи,
А без якої не збагнути...
Любові:
Чи втіха, чи це справжнє почуття?
Що може дати нам її присутність?
Лиш край самотності, початок небуття!
Початок ревнощів і їх невтомну сутність...
Сумніву:
Вагання, підозри, непевність, безвілля...
Заручини з болем, одвічне терпіння...
Віками чуття непотрібності в світі...
Нажаль...сумнів вічний як небо, як вітер...
Ненависті:
Цим почуттям найбільше захопились,
Воно змінило не одне життя...
З собою врешті-решт порозумілись...
Все каяття...все каяття...
Провини:
...Найважче в світі відчуття...
Сумління докір важко порівняти,
Тому, це найболючіше чуття...
Найважче:„Вибачай!” – сказати...
Спокути:
Спокутувати те ,що неможливо...
Спокутувати гріх і всі слова,
Все те, що неподобство спричинило,
Все те, що потребує каяття...
Свободи:
Це звільнення від прикростей і болю,
Як панацея хворого життям...
Плекати, берегти свою свободу,
Втішатись цим незламним відчуттям...
А зрештою: Спустошення :
Спустошення на кожного чекає...
Всі сподівання марні у людей...
Нас, кожного канонами єднає
Химера світу замкнених дверей...