Ні, я Є!!!
Я не існую. Мене нема.
Очі закрила сліпа тюрма.
Темна в'язниця, темниця душ
Мене стискає, що ані руш.
Я не існую. Мене нема.
Тільки самотнiсть одна-сама.
Сам я в пустелі, в юрбі я сам,
Сам на виснагу та сам назлам.
Я не існую. Мене нема.
Так розповіла мені пітьма.
Чорне багнище грузьких думок
Вщент поглинає душі струмок.
Я не існую. Мене нема.
Я закричав би, та й це дарма.
Десь пролунає гучна луна,
Тільки й не здригне моя труна.
Я не існую. Мене нема.
Та не існує життя керма.
Ніде вертати й нема вороття,
Ні минувшини, ні майбуття.
Я не існую. Мене нема.
Очі навіки закрила тьма.
Очі закрила… Ні, Сонця світ
Бачу я все ще крізь зелінь віт.
Я не самотнiй, нащо ж сім'я?
Незанехаян, бо з Богом я.
Та не існує думок багна –
Гадка сяга то до моря дна.
Та не кричу я, бо чуть мене.
Голосом правди то гадка тне.
Тьму приборкати й воля встає.
Я не існую?... Та ні, я Є!!!