Останній сміх, розгублений до крихти...
дорихтували віко - "світ мене ловив..."
вивчав мій кожен крок пустельний вітер
вівтар скрипів і лис на місяць кволо вив
*
Останній блюз – густий, тягучий блюз,
блюзнірством зранена душа і час, і час...
частинка світла в колі між дзеркал
бурштин кайлує "крапля без прикрас" -
моє життя впродовж тисячоліття...
*
Останній сон – пожмаканим талоном,
в шпарину на підлозі ліг як сміття
та лоном не рожденний Воїн Світла
віт лазурових покладе на гріб -
"і вся ти чистая, і вся ти світла..."