Хто повидумував ці опівнічні шосе?
Фари машин – мов сучасна шаманська містерія.
Це – коли траса скажено назустріч несе
Морок, навстрічні машини і вікна в два берега.
Рвуться мотори у довгий нічний марафон.
Мріється кожному бути маленьким Шумахером.
Як божевільно з ефіру хрипить саксофон!
А перехожі – під стіни німими комахами.
Не зупинятися! Світлу червоному – стоп!
Дзиґа – Земля під колесами впертими крутиться.
Важко буває спинити цей дикий галоп,
Елементарно, проте, назавжди розминутися...
Так ми і губимось серед нічних автотрас.
Крутить нас доля, мов шмаття газети – віхола...
Не вимикай телефон сьогодні, гаразд?
Втім, світлофор засвітився зеленим.
Поїхали.