Уривком мрії, миттю у бажанні
Буде той день, та ніч, той дивний ранок
В твоїх обіймах... Я твоє останнє
Кохання поміж тисячі коханок.
Уста твої, німі на погляд перший,
Холодні... треба просто роздивитись
Їх поцілунком... Тайна тайну вершить...
І ти летиш, не боячись розбитись.
Ні. Ти боїшся, що твоїм капканом
На віки стане ранок цей зі мною...
Я вже відчула, що ти є вулканом,
Хоч довго плутала тебе з горою...
Уривком мрії... Ранок - дня уривок,
А кожен день лише уривок долі.
Це ще одна із правильних помилок...
...................................
Ми снідаєм, прощаючись поволі...