Якби килимом я поле
Міг для тебе постелити!
Якби міг, для тебе, доле,
Всі пісні в віночок звити!
Якби міг зорями з неба
Твої коси заквітчати!
Якби міг... Але не треба,
Тобі зайві всі ці шати!
Тобі зайве квітів поле!
Бо ж сама ти квітів бризка...
Що пісні для тебе, доле?
Чарівних ти звуків низка!
Поруч – тьмянуть зорі з неба –
Їм краси не вистачає!
В тебе є вже все, що треба.
Поруч... лиш мене немає.
2.03.03