За мотивами Ніколая Ґумільова
Час закінчився для гри
Квітам уже не цвісти
Тінь від страшної гори
Шлях заступа - не пройти
Горя долина і сліз
Скелі довкола... Постій
Он не далеко вже ліс
Злий зачаївся там Змій
Спина у нього крута
Погляд то вогняний смерч
Назва до болю проста
Всім нам відомая - Смерть
Що ж повернути назад?
Знову на Схід кораблі?
Щоб зрозуміти, що Сад
Не зацвіте на Землі?
Ні нізащо, нізащо
Друзі, спільніш за весло
Краще німотне Ніщо
Ніж золотеє Було
Виймім же меч-кладенець
Щирий дарунок Наяд
І завоюймо Вінець
Невідцвітаючий Сад.
Літо 1985 року.