Мінус десять! Пробач, не зігрію обіймами,
Бо шукаю сама теплих рук я весну.
Відпочинок зимовий між літнімі війнами...
От поспати би, але ні як не засну...
Щось не спиться ночами, такими зимовими,
Кавардак у думках, хаотичність в душі,
А на серці лиш сніг... І пишу кольоровими
Я словами свої чорно-білі вірші...
А на ранок я просто яскравими мріями,
Розмалювую день і слова у віршах,
Я готую ескізи своїми надіями,
Для тих всіх, хто заснув у холодних снігах.