Я давно вже за межами болю...
У холодних спокійних хвилинах
Я забути собі не дозволю,
Слів твоїх, сокровенно-єдиних.
Я не люблю тебе! Я існую
В тому світі, де генії вільні!
Та чому ж в свому серці я чую
Твого голосу ноти повільні?
Ти - людина, а я - блискавиця.
Ти не впишешся в мій пейзаж ночі
Ну чому мені часто так сниться
Погляд твій, нероскаяні очі?
Не потрібен мені ти, я знаю.
Я щаслива без тебе, до речі!
................
І для чого тоді я чекаю,
Коли ти мене візьмеш за плечі?