Розмальовані крики дистанції
Убивають останню надію...
Я давно рекламую вакансії,
Та тебе запросити не смію.
Розташовані в різних проекціях,
Ми ще знехтуєм істинним даром.
У моїх невеселих колекціях
Будеш ти головним екземпляром.
Там де місяць за зорями бігає,
Я залишу координати,
І як гордість тебе вже не втримає
Будеш знати мене де шукати...
..............
1999 р.