Заказано

І знову наповнить тривогою
Очей ваших хмара поглядів.
З душею твоєю убогою
Не буде вже спільних спогадів...
Не буде вже більше прикрості...
Як акварель в дощ розмазану -
Свободу моєї дикості
Тобі зрозуміти заказано!