Вже сил для лету ледве вистачає,
А навкруги - наведені стволи...
Не знаю я, не знаю я, не знаю,
Чи теплий край побачу я колись.
Вже я один у вогкій цій пустелі,
Адже багато лебедів-братів
Ганчір"ям плавають у озера купелі,
Не долетівши до святих країв...
А я кричу до вас, кричу до вас, волаю -
До тих, хто вирвався із холоду лабет...
А люди думають - я буцімто співаю,
Тим звеселяючи мисливський їх намет!
Чи бачите? Мене ще не добили, -
Сивіє хмарка диму над човном...
Пасіть своїх свиней, залиште мені крила,
Щасливі будьте їжею й майном!
1996-1997