Я сліз твоїх, звичайно, не бажаю:
Покинь мене, завжди щаслива будь;
У сутінках пухнастих заклинаю:
"Забудь мене... Забудь мене.. Забудь!"
А серце захлинається від болю -
Тернистий шлях не хоче проминуть,
Щоб віднайти собі спокійну долю...
А серце молиться: "Ти - будь моєю... Будь!"
01.07.1995 року,
м.Миколаїв.