Сонце духмяне палає крізь пальці.
І теплеє море хлюпа в чоботях.
Рожевого ранку пурпурові бранці
Ми вийшли на берег мармурових гротів.
Безкраї степи простяглися за обрій,
а тьмяний полин одурманює розум,
палаюча спека звелася над морем,
піднялись парою солонії сльози.
Надія бринить в жовтоокій пустелі
і тягнеться крилами полум"я вгору.
Торкається листям небесної стелі
і попелом сірим спадає додолу.
Жага до життя - то принада кохання
Якого по світу невпинно шукаємо.
Засліплені сяйвом і спекою втомлені
Йдемо по пісках до примарного раю.