Життя- як низка втрат i дивлячись в минуле
На пройденi шляхи - сумую i журюсь
Чому ти доле з поглядом похмурим
Нас кривдиш,а всмiхаешся комусь?
Чому неначе мачуха сердита
Даеш доволi тiльки штурханiв
Не пригорнеш,всмiхнувшись сумовито
Як ненька добра до своiх синiв
Хiба такi невiрнi та безладi
На пошук щастя вийшли на зорi
Ще молодi i в мрiях ще крилатi
За досвiдом i розумом - старi
Всмiхнись нам доле,пригорни до сердця
Дiтей своiх зрiкатись -тяжкий грiх
Даруй чарiвний ключ,вiдкрий нам дверцi
В краiну щастя поведи нас всiх!