Похмурий день не вызрiвши згасае
I сiра мгла сховала неба синь
Крижинками як дробом обсипае
Листопад iз небесних чорних скринь
А на душi печаль-без поводу й причини
Чи року то сумна пора,а чи й життя
Мабуть все разом i з вiкном зачиненим
Ми зачиняем наглухо й сердця
I по калюжам хлюпаем iз дому
Кудись бо треба - не стоiть життя
Не вiрячи,що сонце зiйде знову-
Прокинуться надii й почуття
А поки що похмурий день згасае
I сiра мгла сховала неба синь
Крижинками як дробом обсипае
Листопад iз небесних чорних скринь...