Тут майже не пишуться вірші,
Не сняться щоночі слова…
На півдні усе-таки гірше –
Жар очі мої залива,
Усі більш сердиті за наших,
До зливи – повітря тяжке;
Щоправда, базари тут кращі,
Та й ціни помірні, проте
Все згадую місто, де мама –
Вже сива її голова…
Тут – мова чужої держави
Розпечені сипе слова.
23 червня 1992 року.