Сумні рядки на мокрих тротуарах
Ще пише дощ і вщухнути не хоче.
А я іду і п"ю із хмар, і в хмарах
Печальний відзеркалюється розчерк...
Ущент уже намокли вії, пальці,
Солоні краплі з прісними укупі.
Хтозна, куди ведуть мене уранці
Мої надії, пташечки в шкарлупі.
Доріг нема. Калюж брудний автограф
Змивати буду довго й мабуть марно.
А ти, чи знайдеш новий світ, географ,
Коли давно все вкрилося туманом...
1991